м. Львів, вул. Замарстинівська, 83а
ІТ СТЕП Університет
ІТ СТЕП Університет

м. Львів, вул. Замарстинівська, 83а

ІТ СТЕП Університет

Міжнародна співпраця

ІТ СТЕП Університет шукає різноманітні можливості для своїх студентів, однією з яких є міжнародна співпраця. А всі деталі вам розповість ментор циєї програми.

Для ІТ СТЕП Університету - це чудовий шанс показати себе та розкрити свій потенціал на світовій арені і представити своїх студентів, випускників і викладачів, які можуть брати участь у різноманітних стажуваннях та проектах за кордоном у сфері освіти та науки. Також це хороша можливість для обміну досвідом, перейняття вдалих ініціатив та рішень, адже йде мова про залучення партнерів з-за кордону, які мають досвід співпраці і можуть ним поділитися.

 Детальніше про програму стажування

"Залежно від програми є різні вимоги і, відповідно, різна моя роль. Загалом, я – координатор, тобто, проміжна ланка між закордонним університетом і учасниками таких активностей у нашому університеті: студентами, викладачами та адміністрацією. Спочатку я знаходжу зацікавлених партнерів, які мають схожі напрями діяльності для вдалої синергії, а надалі – презентую можливі варіанти співпраці внутрішньо в університеті. І таким, мабуть, заключним етапом  роботи є допомога і супровід студентів та викладачів у підготовці документів, якщо вони аплікуються на певні програми. Моє основне завдання – дослідити можливості програми, все правильно організувати, вчасно подати документи, а решта – вже залежить від студента чи викладача, пройде він конкурс чи ні."

 Що дає студентам ІТ СТЕП Університету участь у програмах стажування?

Окрім стажувань є програми обміну, адже, коли говоримо про стажування, то йдеться про певний короткий період часу, а програма обміну – це більш довготривала історія. І залежно від проведеного за кордоном часу, формату та особливостей програми можна говорити про різні бенефіти.

Наприклад, нещодавно наші студенти аплікувалися на стажування у Європейській організації з ядерних досліджень (CERN) – це унікальний міжнародний дослідницький центр, де розробляються передові наукові технології. Саме там зародилася технологія світової павутини (www), розроблено протокол HTTP та був запущений адронний колайдер. Просто потрапити в таке середовище – це вже непересічна можливість для студентів. А навчатися разом з практиками протягом кількох місяців – це, насамперед, нагода отримати справді унікальні навички та досвід. І, відповідно, повернувшись назад в Україну, втілювати здобутті знання в життя і рости як в особистому професійному аспекті так і в суспільному. Такі можливості не часто випадають студентам і згадувати про інші переваги чи здобутки тут буде зайвим.

Якщо ми говоримо про тривалішу академічну мобільність, то на думку спадає семестрове навчання. За цей час передбачається занурення в освітній процес в одному з закладів-партнерів з-за кордону, спроможність студента почерпнути той досвід, якого немає у нас або навпаки – поділитися своїм досвідом. Зрештою, це шанс знайти нових друзів чи просто отримати потрібні знайомства, «прокачати» свою англійську і, звісно, можливість відкривати для себе світ та познайомитись з культурою іншої країни, її звичаями та особливостями. Це нагода побути в іншому оточенні та проявити себе там.

 Власний досвід стажування ментора

Такий досвід у мене є, і власне через це, ідея координувати такі програми настільки мене «запалила». Я мала можливість двічі навчатися за кордоном: першого разу – як студентка за обміном, а іншого разу – коли здобувала диплом магістра за програмою подвійного диплому. Я дуже вдячна своїй альма-матер – Університету банківської справи, який відкрив мені ці двері. Під час мого навчання кількість таких програм була досить обмеженою, але я всіляко намагалась взяти в них участь, адже відчувала, що це круто і не помилилась.

Ще одна перевага - це постійне спілкування іноземною мовою. На заняттях, на проектах, зі студентами з інших країн – всюди англійська. Це такий вихід зі зони комфорту та стрибок у особистісному розвитку, що мотивує спробувати себе у чомусь більшому та кращому. Після повернення додому хотілося всім казати – беріть участь і не зволікайте, бо це можливість якою можна скористатися лише під час студентства.

На моєму життєвому шляху ще не зустрічалася людина, яка б повернулась зі стажування чи навчання з-за кордону і залишилася незадоволеною. Адже це надзвичайно розширює наш горизонт світосприйняття  та цілковито змінює підхід до навчання.

Чи не впливає негативно навчання за обміном на результативність здобуття освіти загалом?

Програмою передбачено, що студенти, які їдуть на семестрове навчання, мають можливість перекрити суміжні вибіркові дисципліни, які вони вивчають в університеті, з дисциплінами університету-партнера. А от обов'язкові дисципліни необхідно скласти після завершення програми мобільності, тобто, студент повертається і протягом наступного семестру додатково вивчає обов'язкові дисципліни. Це все залежить від курсу: у когось цих дисциплін більше, у когось – менше, або, можливо, така ж дисципліна вивчалася і за кордоном, тоді її можна врахувати, якщо кількість кредитів однакова. Загалом, результативність залежить більше від мотивації та бажання, а не від зовнішніх факторів.

Чи є багато тих, які бажають взяти участь у конкурсі?

Ми вирішили організовувати весь процес таким чином, що нову цікаву можливість чи програму презентуємо всім без винятку: студентам під час онлайн-зустрічей, у процесі яких я розповідаю про умови програми, її переваги та документи, які необхідно підготувати, про дедлайни, щоб всі могли орієнтуватися – чи зможуть вони подаватися, чи ні та скільки у них є  на те часу. Після цього всі охочі надсилають мені заявки з мотиваційним листом обов'язково англійською мовою. І серед них відбираються студенти залежно від програми. Під час відбору перш за все звертаємо увагу на рейтинг, тобто, успішність студента; на наявність заборгованостей, тобто, якщо студент не склав попередніх курсів, то він втрачає можливість взяти участь у закордонних програмах;  відвідуваність студентів. Також враховуємо мотивацію студента. Чому робимо такий жорсткий відбір? Тому що студент буде амбасадором нашого університету за кордоном і ми відправляємо кращих для того, щоб ця співпраця поглиблювалася та розширювалася, а університет-партнер залишався і надалі зацікавлений приймати наших студентів. Активність доволі хороша. На кожну програму подається від 5 студентів, але, однозначно, ми всіх не відбираємо. На супровід проходять 2-3 особи. Ми разом готуємо правильну аплікаційну форму, супровідний та мотиваційний листи та інші супутні документи. Я підказую і скеровую студентів що саме і як правильно потрібно робити. Проте більшість програм передбачають, що студент може подаватись самостійно. Тобто, від нас він отримав всю необхідну інформацію, а підготовка тепер лише за ним.

 Ще дедлайнів у нас не було, мається на увазі за результатами. Якраз очікуємо на результати одразу за 3-ма програмами. Я дуже сподіваюся, що нам все вдасться і студенти ІТ СТЕП Університету матимуть змогу достойно представити Україну на світовій арені.

На що найбільше уваги звертає інша сторона яка приймає студентів, при виборі кандидата для проходження стажування/навчання: рівень знань, практичний досвід, соціальна активність, рівень англійської тощо?

Такі нюанси залежать від програми. Наприклад, при відборі на стажування у Європейській організації з ядерних досліджень (CERN) найважливішу роль відіграють знання і вміння студента саме в ІТ-галузі. Адже це наукова організація, яка потребує студентів із потужними Hard Skills, а вимоги до знання іноземної мови – вже супутньо. Тому ця програма орієнтована на 3 курс і вище.

Відбір на такі програми, і цю зокрема, відбувається у кілька етапів. Ось нещодавно наші студенти проходили 2-ий етап конкурсу – онлайн-інтерв’ю яке було одностороннє, тобто, система задавала запитання і студенти мали 2 хв на роздуми та 2 хв на відповіді. Це, насправді, колосальний досвід який допоможе легше проходити інтерв’ю потім, наприклад, при влаштуванні на роботу чи під час аплікування на інші програми.

В той же час програма обміну для студентів закладів вищої освіти  (Global UGRAD), орієнтована на студентів молодших курсів і тут більше робиться акцент на те, щоб вибрати студента-лідера, вмотивованого, який знає чітко свою ціль, а також важливим був досвід у волонтерській діяльності. Багато питань було про те, чи студент розвиває свою ком'юніті чи якось долучається до волонтерських активностей, адже, якщо студент буде обраний на цю програму, то одним із його обов'язків буде вміння планувати свій час таким чином, щоб залишалося кілька годин на тиждень на волонтерство в Америці. Як можна зауважити, залежно від програми беруться до уваги різні навички та здобутки студентів.

Над якими програмами стажування для наших студентів працюєте зараз? Що уже зроблено?

Саме зараз у нас наближається дедлайн за конкурсом семестрового навчання у Литві. Уряд Литви пропонує певну кількість стипендій для студентів України. Якщо студент проходить відбір, то матиме можливість поїхати в один із литовських університетів на 1 семестр, за навчання нічого не платитиме і ще й отримуватиме стипендію кожного місяця на особисті витрати.

Аби мати можливість подавати документи на цю програму студент повинен мати запрошення з будь-якого університету Литви. Це означає, що я шукаю університети-партнери там, де є напрям «Комп'ютерні науки» та буду комунікувати з ними про те, щоб для наших кількох студентів, які хочуть податися на таку стипендію, надіслали лист-запрошення. Як тільки отримаємо позитивний результат – будемо аплікуватись.

 Розкажіть детальніше про співпрацю з Канадою? Про що домовлялися? Які можливості відкрились за результатами такої комунікації?

Співпраця з Канадою суттєво відрізняється від співпраці з країнами Європи. Канада, в першу чергу, зорієнтована на співпрацю з такими країнами, як Китай, Японія, Австралія, а співпраця з Європою для них не є дуже пріоритетною. Однак Посольство Канади в Україні організувало форум співпраці для закладів освіти Канади та України і нещодавно відбулась одноденна онлайн-конференція, де ми мали 30-ти хвилинні індивідуальні зустрічі з представниками Канадських університетів.

У межах  цієї події нам вдалося зустрітися із представниками 7-ми університетів, в яких теж студенти навчаються за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Ми обговорили різні варіанти співпраці, щось пропонували ми, щось пропонували вони. Наступним етапом у цьому процесі буде зустріч безпосередньо з faculty – це представники факультетів комп'ютерних наук, з якими вже детальніше обговорюватимемо кожен вид співпраці. Я вважаю, що першу цеглину у цій співпраці покладено, адже налагодили прямий контакт з канадськими університетами.

 Якщо згадати про вже обговорені варіанти співпраці, то, насамперед – це стипендії уряду Канади в рамках яких як студенти, так і викладачі можуть поїхати на навчання чи стажування. Хочеться зазначити, що ми вже маємо партнера в Канаді з яким є можливість співпрацювати у цьому напрямі і коли надійде запрошення на цю стипендію ми маємо до кого звернутись із запитом.

Окрім цього, запропоновано ряд інших активностей, наприклад, організація спільних лекцій або часткове читання лекцій викладачами з Канади на наших курсах.

Також чудовою можливістю є започаткування «collaborative online international learning» – це означає, що кілька університетів з різних країн створюють спільний курс чи спільну програму і разом надають можливість студентам як одного освітнього закладу так і іншого навчатися за цією програмою, а також викладачам обмінюватися своїм досвідом і частково ділити програму між собою, створюючи таким чином міжнародний спільний навчальний проект.

Ще є варіанти участі наших студентів та викладачів у різних заходах: конференціях, воркшопах тощо. Також варто зазначити, що цей процес не є одностороннім. Наприклад, під час розмови з канадськими представниками університетів позитивний відгук отримала ідея про залучення їхніх студентів до наших проектних робіт. Оскільки це середовище у нас англомовне – можна сміло долучати канадських студентів в команду до наших розробників і, відповідно, створювати спільний міжнародний проект.

Очікую на зустрічі з faculty аби швидше приступити до імплементації задуманого і обговореного. Сподіваюся, що очікувані результати вже десь не за горами.

 Чим була б цікава саме ця співпраця для ІТ СТЕП Університету та студентів зокрема?

Ця конференція дала можливість заглибитися в освітню систему Канади та багато чого зрозуміти. Канадська система освіти досить схожа з системою освіти у США, тобто, у них теж є major і minor програми – це те, що ми вже також імплементовуємо у нашому освітньому середовищі університету, відповідно, така співпраця – це чергова можливість дізнатися як це працює в Канаді і найкращі практики реалізувати в нас. Ще важливим фактором є те, що Канада – це середовище, де дуже багато українців. Саме українська діаспора там посідає 11 місце за кількістю населення серед інших діаспор. І це чудова нагода залучити українців до співпраці, що несе особливий трепет і порозуміння, адже в нас є спільні традиції та погляди. Канада, як країна, виявилась дуже дружелюбна та зацікавлена у співпраці з Україною.

 Як відбувається спілкування з представниками іноземних ЗВО? Чия ініціатива?

Оскільки ми лише розпочинаємо активну стратегію інтернаціоналізації університету – ми самі виявляємо ініціативу налагоджувати зв'язок. Здебільшого, відповіді є, але, мушу визнати, що деякі ЗВО відповідали, що станом на сьогодні вони не зацікавлені в розширенні співпраці зі східною частиною Європи, але можливо згодом будуть раді з нами співпрацювати. Однак більшість освітніх закладів позитивно відгукувались і радо сприймали такі варіанти колаборації. Наприклад, один з освітніх закладів Литви має бажання до співпраці і, навіть не маючи конкретного напряму і факультету «Комп’ютерні науки», зацікавлений в тому, щоб створювати спільні проекти і реалізовувати їх.

Над якими співпрацями, програмами стажування/обміну ще планується робота? Які країни, які навчальні заклади?

Як вже згадувалося, в нас планується стипендія Литви. Я систематично вишукую варіанти стажування на різноманітних сайтах. Звичайно, перевіряю першоджерело, щоб перевірити інформацію про програму, на скільки вона є підходящою саме для наших студентів. Ця робота є досить клопітка, потрібно перечитати багато матеріалу, який, до речі, весь англійською мовою, щоб десь щось не пропустити. Потрібно дуже детально вивчати умови програми, щоб правильно донести це до студентів і викладачів. Але, однозначно, плани на майбутнє є, наприклад, вже зараз можу сказати, що активно поширюється інформація про програму Фулбрайта яка, в основному, орієнтована на викладачів. Тому, найближчим часом я залучатиму наших викладачів, адже це для них чудова можливість розвитку і, відповідно, позитивний досвід.

Чим цікавою буде така програма для викладачів університету які є також суміжно ІТ-спеціалістами і мають хорошу роботу?

Це шанс для викладача вийти за межі своєї сталої зони комфорту і спробувати зануритись глибше в наукові дослідження. Зазвичай, такі стажування передбачені саме для науковців, але не всі. Наприклад, стипендія ім. Лейна Кіркланда орієнтована і на науковців, і на практиків: молодих викладачів або молодих працівників зі сфери освіти, економіки, менеджменту, соціології, політології, права тощо. Власне, на цю програму я теж аплікувалась і цього понеділка в мене буде вже 2-ий тур онлайн-співбесіди польською мовою. Програма передбачає стажування у одному з польських університетів протягом 9 місяців з оплатою проживання і додатковою стипендією на особисті потреби. Зазвичай, люди після таких стажувань повертаються з величезним багажем знань, адже за кордоном вони співпрацюють з іншими дослідниками, які працюють у цій сфері, також мають можливість апробувати свою наукову тематику, дослідити її під іншим кутом зору. Як результат, повертаючись в Україну – викладачі пишуть книги та дисертації, захищають докторські з досліджуваної теми. Це неабиякий поштовх до кар’єрного росту або в своїй сфері, або – суміжній.

Чи міжнародна співпраця спонукає ще до якогось розвитку, йдеться про щось неочевидне, що не «лежить» на поверхні, але має цінність?

Власне, коли ми поглиблюємо співпрацю з європейським освітнім закладом – це відкриває нам двері, наприклад, для програми Erasmus+. Умовою аплікації на цю програму є наявність практичного досвіду, а саме – попередня співпраця з конкретним закладом освіти з Європи. Оскільки Україна є партнером програми, вітчизняні ЗВО не мають можливості самостійно аплікуватися на програми академічної мобільності. Цю можливість мають європейські освітні заклади, бо вони є країнами-учасницями цієї програми.

Тут важливо починати з чогось малого і розвивати співпрацю, адже програма стажування чи програма обміну студентами дає можливість засвідчити, що ми таке практикуємо, ми готові продовжувати далі і хочемо отримати грант. Це, якщо говорити про Erasmus+ KA1, напрям “Академічна мобільність”. Але якщо ще глибше глянути в можливості співпраці, то надалі можна подаватись на той же Erasmus+, але напрям KA2, який передбачає масштабні проекти у галузі розвитку потенціалу вищої освіти, обсяг фінансування яких сягає майже 1 млн євро. В рамках таких проектів планується колаборація цілого консорціуму університетів, де може бути 5 європейських і кілька українських, які надалі разом створюють і реалізовують певний проект. Тут, насправді, дуже великий спектр діяльності як в науково-освітньому напрямі так і у практичному середовищі. Але всі ці двері відкриваються лише за умови успішної попередньої співпраці і демонстрації певних результатів, щоб європейська комісія могла затвердити цю діяльність.

Отже, для того, щоб кожна дійова особа розуміла свою відповідальність, в тому числі і студенти, які аплікуються, наступним моїм завданням є розроблення Положення про академічну мобільність, про міжнародну діяльність. Ми пропишемо правила, якими зобов’язані керуватися студенти і усі хто аплікуются. Студент, який їде за програмою, зобов'язаний дотримуватися всіх обов’язків та добре навчатися. Бо саме він є представником нашого університету та нашої країни за кордоном. Також ми запровадимо штрафні санкції, якщо студент за наявності візи та всіх дозвільних документів передумав їхати. Розуміємо, що це вимушені кроки, але мусимо так чинити, щоб нічого не підривало авторитет університету. А наше завдання – максимально розширювати співпрацю і будувати міцні та довготривалі зв'язки.

 

Вже у навчальному році 2021/22 на семестрове навчання поїхали четверо студентів: двоє до Литовського університету (Вільнюс), одна студентка до Литовського бізнес університету прикладних наук (Клайпед) та ще один студент до Вроцлавської політехніки (Вроцлав)

 

Цей сайт використовує Cookies

Політика конфіденційності та Правова інформація
Прийняти