31 липня у Великій сесійній залі Львівської міської ради відбувся практикум «AI у бізнесі: що реально працює вже сьогодні» - подія, ініційована AI Клубом ІТ СТЕП Університету спільно з Центром підтримки підприємництва Львівської міської ради. Підприємці, керівники компаній, представники бізнес-середовища та експерти зібралися, щоб говорити про штучний інтелект через конкретні інструменти, практичні кейси та досвід їх впровадження. 

Мета практикуму - показати, як використовувати штучний інтелект у бізнесі системно, доцільно та з конкретним результатом, спираючись на реальні кейси й практичний досвід. Це особливо актуально сьогодні, коли AI дедалі активніше інтегрується у щоденні бізнес-процеси: роботу з інформацією та документами, створення контенту, комунікацію з клієнтами, аналітику, програмування, фінансові та адміністративні завдання. Сфера його застосування постійно розширюється, тому для бізнесу важливо розуміти, де саме ці інструменти можуть бути справді корисними та як упроваджувати їх ефективно. 

Програму події побудували за принципом «від простого до практичного»: від розуміння глобальних тенденцій і перших кроків упровадження технологій - до промптингу, AI-агентів та конкретних бізнес-кейсів. Такий формат дозволив учасникам послідовно пройти шлях від загального розуміння можливостей штучного інтелекту до сценаріїв, які можна адаптувати до роботи власної компанії.

ІТ СТЕП Університет на події представляв ректор Віктор Волошин, який є також координатором AI CLUB. Діяльність клубу спрямована на формування середовища, де експерти, бізнес, освітяни та технологічна спільнота можуть обмінюватися досвідом і переводити розмову про штучний інтелект у площину практичного застосування.

Як AI переходить від технологічного тренду до бізнес-інструменту

Перший тематичний блок практикуму був присвячений тому, як розвиток AI впливає на економіку та змінює підходи компаній до роботи. Олена Занічковська, співзасновниця The Gradient, AI experience агенції, кандидатка економічних наук та експертка зі стратегії цифрових продуктів, представила тему «Тренди у світі ШІ: що формує економіку майбутнього».

«Майбутнє вже настало, воно просто розподілене нерівномірно», - саме цією цитатою Вільяма Гібсона, завершився виступ, що говорить про різну швидкість, із якою компанії та ринки інтегрують нові технології у свою діяльність. 

У центрі розмови було стрімке перетворення штучного інтелекту з окремого технологічного інструменту на складову бізнес-систем. Компанії дедалі активніше переходять від одиничних експериментів із генеративними сервісами до пошуку моделей, у яких AI може створювати вимірювану цінність: пришвидшувати процеси, допомагати працювати з великими масивами інформації, покращувати клієнтський досвід та підтримувати прийняття рішень. Такий перехід ставить перед бізнесом нове завдання: навчитися відрізняти технологічний тренд від рішення, яке справді відповідає потребам компанії.

Цю тему продовжив Віктор Кльоба, головний менеджер з впровадження інновацій АТ «Райффайзен Банк» та засновник AI Community банку. Його виступ мав практичну назву - «Впровадження ШІ в бізнес: з чого почати».

«Ми всі працюємо з ШІ, але мало хто на ньому заробляє», - звернув він увагу, підкреслюючи різницю між використанням доступних AI-інструментів і їх системною інтеграцією у бізнес-модель компанії. 

Один із ключових акцентів - впровадження AI варто починати з чіткого розуміння потреб бізнесу. Насамперед важливо визначити процеси, які забирають найбільше часу, містять багато повторюваних операцій або потребують опрацювання значних обсягів інформації, а вже після цього обирати відповідні AI-інструменти. Такий підхід дозволяє використовувати технології не заради самого факту їх упровадження, а для вирішення конкретних завдань і досягнення вимірюваного результату. 

Якість роботи зі штучним інтелектом починається з правильно поставленого завдання

Окремий блок практикуму був присвячений промптингу - навичці, яка визначає, наскільки якісним буде результат взаємодії людини з генеративним штучним інтелектом. Катерина Зибіна, керівниця бакалаврської освітньої програми «Комп’ютерні науки» ІТ СТЕП Університету, виступила з темою «Промптинг для зайнятих: одна формула на 80% задач».

Головний практичний висновок цього блоку: хороший промпт - це передусім добре сформульоване завдання. Чим точніше користувач визначає контекст, мету, очікуваний результат, формат відповіді та необхідні обмеження, тим кориснішою стає робота з AI. Водночас промптинг не зводиться до пошуку одного «ідеального» запиту. Ефективна взаємодія зі штучним інтелектом дедалі більше нагадує діалог: результат потрібно уточнювати, перевіряти, доповнювати контекстом, ставити додаткові запитання та критично оцінювати отриману інформацію.

«Скажіть ШІ, щоб він вас розкритикував. Це допоможе знайти усі недоліки», - порадила Катерина Зибіна. 

Про ще ширший підхід до взаємодії з технологією говорив Андрій Білоус, CEO StayInno AI Consulting, у виступі «AI - другий мозок».

«Найважливіше завдання підприємця - чітко артикулювати цінності, стратегію та досвід».

У такому підході AI стає додатковим інтелектуальним ресурсом для роботи з інформацією та ідеями. Він допомагає структурувати дані, аналізувати можливі варіанти, знаходити нові підходи до вирішення завдань, розвивати ідеї та скорочувати час на підготовчі етапи роботи. Однак ефективність цього «другого мозку» безпосередньо залежить від людини - її здатності надати правильний контекст, сформулювати ціль і критично оцінити запропоноване рішення. Технологія прискорює роботу, але стратегічне бачення й відповідальність за результат залишаються за фахівцем.

AI-агенти як «віртуальні працівники»

Після перерви розмова перейшла до одного з напрямів, який сьогодні найбільше впливає на автоматизацію бізнесу - AI-агентів.

В’ячеслав Колдовський, доцент ІТ СТЕП Університету та засновник Dev AI Consulting, у доповіді представив практичні сценарії використання AI-агентів у ролі діловода, бухгалтера, юриста, веб розробника та інших спеціалістів. 

«ШІ - це новий стандарт, як свого часу ПК чи Інтернет», - зазначив експерт, підкреслюючи, що поступово володіння AI-інструментами стає базовою складовою сучасних робочих процесів. 

На конкретних прикладах він показав, як такі інструменти можуть автоматизувати частину рутинних операцій, працювати з документами й даними, аналізувати інформацію та допомагати у виконанні типових професійних завдань. Окремий акцент спікер зробив на тому, що ефективність AI-агентів залежить від правильно налаштованих процесів, якісних вхідних даних і чітко сформульованих задач.

Для бізнесу це відкриває можливість по-іншому поглянути на внутрішні процеси. Частину операцій, які потребують значних часових ресурсів працівників, можна структурувати та передавати технологічним помічникам, залишаючи команді більше часу для завдань, що потребують експертизи, комунікації, творчості та прийняття рішень.

Практичні кейси впровадження AI у бізнесі 

Практичний вимір упровадження AI продовжив Юрій Костюченко - CBDO у UBOS та викладач ІТ СТЕП Університету. Його тема - «Кейси впровадження ШІ в бізнес».

«ШІ не має замінювати людей, а має допомагати їм працювати ефективніше», - ці слова, окреслили один із ключових принципів впровадження технології в робочі процеси компаній. 

Один із ключових висновків - результативність використання AI варто оцінювати за конкретними змінами в роботі компанії. Йдеться про економію часу, оптимізацію процесів, скорочення кількості ручних операцій, покращення комунікації, аналітики та якості виконання завдань. Такі показники дозволяють зрозуміти, наскільки ефективно технологія інтегрована в бізнес-процеси та яку практичну цінність вона створює. 

Тому ефективне впровадження AI потребує насамперед розуміння внутрішніх процесів компанії та завдань, які можна оптимізувати за допомогою технологій. Найбільшу практичну цінність вони дають тоді, коли органічно вбудовуються в робочі процеси та сприяють досягненню конкретних бізнес-результатів. 

Практичне застосування AI в окремих бізнес-процесах розглянули й на прикладі сфери закупівель. Сергій Джевага, директор по роботі з клієнтами Zakupivli.pro, розповів про можливості використання штучного інтелекту в закупівельних процесах та завдання, які вже сьогодні можна оптимізувати за допомогою штучного інтелекту.
 

«Штучний інтелект допомагає перекласти рутинну роботу з тендерами на технології», - зазначив експерт. 

Робота з тендерами традиційно пов’язана з великими обсягами інформації, документів, вимог і повторюваних операцій. Саме тут AI може допомагати опрацьовувати дані, структурувати інформацію, пришвидшувати підготовчу роботу та зменшувати частку ручної рутини.

На прикладі закупівель учасники побачили важливий принцип, який фактично об’єднав усю програму практикуму: AI має найбільшу цінність тоді, коли вирішує реальну проблему конкретного процесу, а не використовується заради самої технології.

Професійний діалог навколо розвитку штучного інтелекту 

Кожен тематичний блок передбачав також запитання учасників, тому практикум став не просто серією експертних виступів, а майданчиком для обговорення реальних запитів компаній. Модерував подію Ростислав Бандура, представник Центру підтримки підприємництва Львівської міської ради.

Для AI Клубу ІТ СТЕП Університету проведення таких заходів є одним зі способів формувати спільноту навколо відповідального та практичного використання нових технологій. Поєднання академічної експертизи, досвіду технологічних компаній, підприємців і представників міста дає можливість говорити про AI через реальні потреби економіки та ринку праці.

Практикум «AI у бізнесі: що реально працює вже сьогодні» показав, що увага бізнесу поступово зміщується до практичного впровадження штучного інтелекту. У центрі обговорення вже конкретні завдання: які процеси можна оптимізувати за допомогою AI, як інтегрувати технологію в роботу компанії та за якими показниками оцінювати отриманий результат. 

Головним результатом практикуму стало формування спільного розуміння того, що ефективне використання AI потребує поєднання технологічних можливостей, професійної експертизи та чіткого бачення бізнес-завдань. Саме на перетині цих складових сьогодні з’являються рішення, здатні впливати на розвиток компаній і визначати нові підходи до роботи в умовах технологічних змін.